foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Вітаємо на сайті спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва

Лічильник

72497
TodayToday26
YesterdayYesterday51
This_WeekThis_Week129
This_MonthThis_Month742
All_DaysAll_Days72497

Дослідно-експериментальна робота за темою:

«Програма розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу навчального закладу»

Основні ідеї експерименту. Розвиток демократичних соціально-політичних процесів, примноження можливостей самореалізації особистості та якісні зміни  у сфері науки, техніки і технологій актуалізували потребу інноваційних змін освіти дорослих. Особливо важливим є перегляд підходів до організації професійного розвитку педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти.

Перегляд освітньої парадигми, перехід усіх ланок системи освіти на компетентнісно-орієнтовану модель навчання, спонукають до перегляду періодичності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та  пошуку ефективних шляхів її індивідуалізації з урахуванням як  освітніх запитів суспільства в цілому, так і вчителів як учасників освітнього процесу, що є передумовою для теоретичного обґрунтування, розробки та  експериментальної перевірки ефективності інноваційної моделі професійного розвитку педагогічних кадрів у післядипломній педагогічній освіті. Інноваційна модель має надавати можливість фахівцям відповідно до  вимог суспільства, умов діяльності навчального закладу, наявного рівня професійної компетентності та особистих планів професійного самовдосконалення самостійно обирати зміст та форми підвищення кваліфікації упродовж життя.

Забезпечити науковий підхід до проектування  професійного розвитку педагогічних кадрів можливо на основі моделі, яка враховує сучасні вимоги до підготовки спеціаліста, актуальний рівень професійної компетентності педагогічного працівника, особливості професійної  діяльності на конкретному робочому місті, потреби навчального закладу, а також необхідність задоволення освітніх потреб педагогічного працівника в післядипломній педагогічній освіті та свободи вибору ним форм, змісту і засобів навчання.

 

Ефективне вдосконалення професійної компетентності у випадку перегляду підходів до оцінки змісту професійної компетентності педагогічних працівників; способів виявлення її актуального рівня; методики формування змісту навчання; способів урахуванням  освітніх потреб педагогів та особливостей діяльності окремого навчального закладу здатна забезпечити  «Програма розвитку педагогічного персоналу навчального закладу» як складова дослідно-експериментальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка за темою «Інноваційна модель професійного розвитку педагогічних кадрів м. Києва». Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти на основі інноваційної моделі значною мірою позитивно вплине на рівень професійної компетентності педагогів та, як наслідок, на якість шкільної освіти.

 

Об’єкт дослідження:  система професійного розвитку педагогічних працівників .

 

Предмет дослідження:  модель розвитку педагогічного персоналу навчального закладу.  

 

Метою дослідження є визначення теоретичних та практичних основ проектування інноваційної моделі безперервного професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва та умов її реалізації в межах  діяльності Інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

Гіпотеза. Інноваційна модель професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва, яка передбачає безперервне навчання  фахівців на основі самостійного вибору слухачами змісту, форм, термінів навчання, сприяє більш значимому, в порівнянні з традиційною моделлю, зростанню рівня професійної компетентності педагогічних працівників та  істотно впливає на результативність професійної діяльності за умови забезпечення функціонування очної,  заочної, очно-дистанційної, дистанційної  форм навчання та їх  поєднання; орієнтацією на розвиток  психолого-педагогічної, інформаційно-комунікаційної, комунікативної, фахової та інших складових професійної компетентності з урахуванням потреб навчального закладу; впровадження накопичувальної системи обліку результатів навчання.

 

Відповідно до мети дослідження визначено наступні  задачі:

 

-  проаналізувати наукові праці, присвячені різноманітним аспектам індивідуалізації процесу вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників з метою уточнення категоріального апарату та термінологічної бази дослідження;

 

- визначити концептуальні підходи до проектування моделі професійного розвитку педагогічних працівників;

 

- виявити сутнісні характеристики професійної компетентності;

 

- розробити систему дескрипторів для визначення  рівнів окремих професійної компетентності педагогічних працівників;

 

- розробити діагностичний інструментарій для експертного оцінювання та самооцінювання рівня професійної компетентності;

 

- визначити пріоритетний зміст післядипломного навчання педагогічних працівників з урахуванням особливостей окремого  навчального закладу;

 

- уточнити  зміст освітнього замовлення на розробку  семінарів, тренінгів, окремих складових курсів підвищення кваліфікації  на базі ІППО Київського університету  імені Бориса Грінченка;

 

- забезпечити психологічну підтримку неперервного професійного розвитку педагогічних працівників;

 

- розробити освітні пропозиції з урахуванням особливостей діяльності окремих навчальних закладів в форматі  «Програми розвитку професійної компетентності педагогічного персоналу навчального закладу»

 

модернізувати зміст та  форми підвищення кваліфікації ІППО КУБГ з метою забезпечення неперервного професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників протягом всього професійного життя;

 

 - підготувати методичні рекомендації для системи післядипломної педагогічної освіти щодо забезпечення неперервного професійного розвитку педагогічних кадрів.

 

Методологічну основу дослідження складають сучасні філософські, психологічні, соціологічні та педагогічні  концепції; теорії педагогічного проектування, що розвиваються в руслі гуманітарної пізнавальної парадигми,  ідеї синергетики як науки про соціальні системи, що само розвиваються та самоорганізуються (Р.Ф.Абдеев, В.И.Аршинов, Е.Н.Князева, С.П.Курдюмов); ідеї використання нечіткого моделювання педагогічних процесів (І.В.Вєшнєва) та градуйованого підходу до оцінювання об’єктів нематематичної природи на основі лінгвістичної змінної (Л.Заде); основні положення аксіології педагогічної діяльності, акмеології як науки про професійний розвиток, системного підходу (Н.В.Кузьміна), андрагогіки як науки про навчання дорослих  тощо.

 

В якості методологічних регуляторів дослідження виступають ідеї антропоцентризму як філософсько-культурологічного принципу, що екстраполюється в гуманістичну парадигму післядипломної педагогічної освіти; системно-структурного, синергетичного, компетентнісного та діяльнісного підходів до педагогічних явищ та процесів; цілісного підходу до педагогічного процесу як відкритої динамічної системи

 

База дослідження. Дослідження проводиться на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти  Київського університету імені Бориса Грінченка та спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва

 

Методи дослідження. Провідні методи теоретичного дослідження – дедукція  та індукція; абстракція та ідеалізація.  Відповідно до мети за завдань досліджень використовуються, індивідуалізація, диференціація, проектування, моделювання на основі градуйованого підходу до оцінювання об’єктів дійсності; конструювання індивідуальної  нечіткої професійної освітньої траєкторії. В дослідно-експериментальній роботі використовуються традиційні методи емпіричного дослідження: включене спостереження, бесіди, анкетування,  метод фокус-груп, тестування, експертне оцінювання  та самооцінювання, математичне моделювання, методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

 

Наукова новизна дослідження в тому, що запропонована модель професійного розвитку педагогічних працівників обґрунтовує новий підхід до проектування  на основі градуйованого підходу; принципово нову позицію по відношенню до визначення показників, критеріїв та дескрипторів рівня професійної компетентності, розроблену на основі градуйованого підходу до оцінки об’єктів дійсності, яка може розглядатись в якості методологічної основи для подальших теоретичних та прикладних досліджень в галузі педагогічного проектування.

 

Теоретичне значення дослідження   в тому, що в ньому вперше розроблено вихідні теоретико-методологічні основи  розробки моделі безперервного професійного навчання  на основі градуйованого підходу до оцінки об’єктів нечислової природи на основі лінгвістичної змінної, вперше визначаються показники професійної компетентності педагогічних працівників як основи проектування комплексних програм  професійного розвитку, обґрунтовано умови реалізації інноваційної моделі на практиці. В  якості основи проектування змісту навчання педагогічних працівників вперше розглядаються освітні потреби  педагогічного колективу окремого навчального закладу

 

Практичне значення експерименту. В результаті проведення дослідження вирішується ряд суперечностей, наявність яких негативно впливає на якість професійного розвитку педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної освіти:  невідповідність  підходів до організації та перебігу підвищення кваліфікації  педагогічних працівників сучасним вимогам; орієнтація ІППО  на  переважне використання  очних форм професійного розвитку з періодичністю один раз на 5 років; недостатнє врахування в процесі навчання на КПК особистих освітніх запитів педагогічних працівників та локальних особливостей  професійної діяльності; недостатній рівень використання внутрішніх резервів професійного розвитку педагогічних кадрів  ЗНЗ міста Києва.

 

В результаті впровадження «Програми розвитку педагогічного персоналу навчального закладу» відбудеться оновлення  та диверсифікація змісту, форм та засобів навчання в системі післядипломної педагогічної освіти; буде забезпечено високий рівень індивідуалізації змісту навчання та його відповідність особливостям професійної діяльності на конкретному робочому місці; впроваджено систему виявлення та аналізу освітніх потреб педагогічних працівників та забезпечення формування змісту навчання на її основі; збільшено ефективність використання потенціалу творчо працюючих вчителів; запроваджено компетентнісну модель організації навчання професійного розвитку педагогічного персоналу навчального закладу; впроваджено інноваційну форму підвищення кваліфікації.

 

Визначення етапів та термінів проведення експерименту.

 

Дослідно-експериментальна робота здійснюється в період з 01.12.2015 до 1.09.2020 року за спеціально розробленою Програмою за наступними етапами:

 

І   етап - інформаційно-аналітичний (грудень 2015 - лютий 2016) передбачає проведення аналізу  та узагальнення  вітчизняної та зарубіжної науково-методичної літератури,  відбір та розробку  діагностичного апарату дослідження; визначення організаційно-педагогічних умов реалізацій альтернативних форм навчання (накопичувальна система; програма розвитку персоналу навчального закладу; індивідуальні програми тощо);

 

ІІ етап – організаційно-пошуковий (березень 2016 - серпень 2019) передбачає дослідно-експериментальну вірогідності висунутої гіпотези: апробацію накопичувальної системи обліку результатів підвищення кваліфікації та інших, визначених в процесі теоретичного аналізу форм навчання;

 

ІІІ  етап (підсумковий; вересень 2019 - серпень 2020) передбачає узагальнення результатів попередніх етапів дослідження; проведення аналізу з використанням визначених попередньо методів; підготовку методичних рекомендацій.

 

Очікувані результати. Практичними результатами реалізації дослідно-експериментальної роботи є  розробка «Програми розвитку педагогічного персоналу навчального закладу»; модель накопичувальної системи неперервного розвитку професійної компетентності педагогічних працівників на базі навчального закладу; методичні рекомендації для системи післядипломної педагогічної освіти щодо забезпечення неперервного професійного розвитку педагогічних кадрів.

 

Інформація про автора педагогічної ініціативи (наукового керівника) дослідно-експериментальної роботи  (місце роботи, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне, вчене звання, науковий ступінь, контактний телефон):

 

Науковий керівник: Войцехівський М.Ф., директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент

 

Науковий консультант:   Івашньова С.В., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій, кандидат педагогічних наук

 

Опис організаційного, науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового забезпечення експерименту.

 

Проведення дослідно-експериментальної роботи на базі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва та Інституту післядипломної педагогічної освіти передбачає можливість використання матеріально-технічної бази  інших залучених до дослідно-експериментальної роботи навчальних закладів м. Києва. Фінансування дослідно-експериментальної роботи відбувається за рахунок використання бюджетних коштів та інших джерел, що не суперечать чинному законодавству. До дослідно-експериментальної роботи  передбачається залучення науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій, науково-педагогічних та педагогічних  працівників ІППО, педагогічних працівників та окремих навчальних закладів м. Києва.

 

Реалізація програми дослідно-експериментальної роботи забезпечується науково-методичною радою, до складу якої входять:

 

-           Кочерга О.В., заступник директора  ІППО Київського університету  імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук, доцент;

 

-           Воротнікова І.П., старший науковий співробітник  НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій ІППО Київського університету  імені Бориса Грінченка;

 

-           Бойченко В.В., завідувач НДЛ інформатизації освіти;